Gіmn mіsjacju = Гімн місяцю

Чутливе серце зігріє

Не сонце — місячна тінь:

Коханців тайну леліє

Прозора й легка світлінь,

В ній ніжно любов їх мліє

І тоне чуттів глибінь.

В смутній годині розлуки

Та лагідь спокій дає,

Важкі полегшує муки,

Що серце ятрять мое,

Й надію замість розпуки

Душі моїй подає

Коли безневинність боїться

Чуттям віддатись палким,

Вагається і страшиться

В пориві втонуть п'янкім,

Стидливість жадає вкриться

Серпанком світла блідим.

На небі місяць сіяє,

Пастушці стелеться путь

Туди, де квітом розмаю

Кохання стежки цвітуть,

Й красою її вінчав,

Якої вік не забуть,

О ноче! Місячне світло

Відкрило радість мені,

Для нас у ньому розквітли

З Сільвією щастя дні,

І ревнощів муки зникли

В осяйливій тишині.