Babine lіto = Бабине літо

Гей, лети, павутиння,

павутиння ти ясне,

Вітер йде по долині,

гей лети, павутиння,

Поки сонечко злоте не згасне.

Ось і вітер німіє,

всюди листя пожовкло,

В мряці віддаль німіє,

навіть вітер не віє,

А в душі щось навіки замовкло.

Но весна все розбудить,

блиснуть чари весняні,

Те, що вмерло у грудях,

те весна вже не збудить,

Не воскреснуть вже мрії кохані.

Тільки мрій павутиння

понесеться горою,

Серце в смутку години

розснує павутиння

Мрій рожевих, що цвіли весною.