Kіl'ko dum tu peresnilos' = Кілько дум ту переснилось

Кілько дум ту переснилось

В ранній час весни,

Що пісень журливих лилось,

Чувєсь, Отче, Ти!

І ті рожі, що конали

В лютій бурі шум,

Пташки ті, що мов ридали

Й темних борів сум.

І ті зорі, що ясніли

Блеском і красов,

Тисячами іскор тліли

Й гасли надімнов,

І ті мряки, що покрили

Гори, низ і луг,

І мов перлами Вкрасили

Ніжний цвітів пух:

Чули, що душа співала

В ранній час весни;

Но чом жалем піснь дрожала,

Знаєш, Отче, Ти!