Kvіtchanі sl'ozі = Квітчані сльозі

Сонечко ясне встає,

Теплим промінням своїм

Гладить квітки та пестить,

Сльози обсушує їм.

Сльози бринять у квіток

Чисті, як перли ясні:

Сон їм негарний приснивсь,

Плакали квіти у сні.

Може їм снилися ми,

Наше життя без надій,

Кров і кайдани й брехня,

Голод і холод тяжкий...

Хто ж би того не злякавсь?

Після тих снищів страшних,

Досі вони ще тремтять,

Досі ще сльози у них...