Morґana = Морґана

Ви цариця прозорих, як марево, фей,

Ви Моргана прекрасна;

А я ельф, білий ельф, я мов усміх лілей,

Мов та мрія неясна.

Ми, гойдаючись, линемо в легкім танку

По незнаному краю,

Я промінням сплітаю мережку тонку

І ваш стан обвиваю.

Я співаю вам пісню, співаю без слів,

Ніби тільки зітхання,

Ніби шепіт душі я вкладаю в той спів

Неземного кохання.

Я так ніжно дивлюсь на богиню мою,

На красуню Моргану...

Я за вами лечу, я ваш образ ловлю–

І в тім образі тану...