І vі pokіnulі... = І ві покінулі...

І ви покинули... и ви пішли...

І в найми душі віддали,

И клад, що вам діди сховали,

На скибку хліба проміняли...

Цигани ви,

Цигани ви!...

А там в землі, який там скарб лежав,

І скільки струн в собі ховав...

Які б то звуки розітнулись,

Коли б ви дивних струн торкнулись!...

Не варті ви,

Не варті ви...

І часом чує ліс в пітьмі нічній,

Як десь на кобзі

золотій

Струна застогне і порветься,

І стогін скаргою поллється.

О де ж ви єсть?