Oj kriknuli sіrії gusi = Ой крикнули сірії гуси

Ой крикнули сірії гуси

В яру на ставу;

Стала на все село слава

Про тую вдову.

Не так слава, не так слава,

Як той поговір,

Що заїздив козак з Січі

До вдови на двір.

— Вечеряли у світлиці,

Мед-вино пили;

І в кімнаті на кроваті

Спочити лягли. —

Не минула слава тая,

Не марне пішла.

Удовиця у м'ясниці

Сина привела.

Вигодувала малого,

До школи дала.

А із школи його взявши,

Коня купила,

А коня йому купивши,

Сідельце сама

Самим шовком вишивала,

Златом окула,

Одягла його в червоний

В жупан дорогий,

Посадила на коника...

— Гляньте, вороги!

Подивітесь! — Та й повела

Коня вздовж села.

Та й привела до обозу;

В військо оддала...

А сама на прощу в Київ,

В черниці пішла.