Prjalja = Пряля

Рано вранці я вставала,

Мичку микала і пряла,

А серденько занудилось,

Веретенце не крутилось.

Рано вранці я вставала,

Півпочинка не напряла,

Думка серденько мутила:

Все до милого летіла.

Я боялась буде мати

За роботу докоряти,

А матуся догадалась,

Чом та нитка не сукалась.

Стій же, мамо! В іншу нічку

Не одну спряду я мичку,

Сокіл мій мені присниться,

Веретенце завертиться.

Нитка чиста i тоненька

Побіжить з пучок рівненько,

І поки те сонце зійде,

Не один починок вийде!