V jasnu nіch = В ясну ніч

В ясну ніч у садок вже не вийде вона,

Не пригорне мене, не підставить чола

Під гарячії губи мої!..

Не прониже мене її погляд палкий,

І на серці на дні не загоїть ніхто

Превеликії рани мої!

Зрозуміла вона, на всім світі одна,

Мій недуг і печаль, і пекельний той жаль,

Що повік не покине мене...

І мій сум і нудьгу розділяла вона,

І коханням своїм скільки раз, о, свята,

Життя нове вливала в мене!

А тепер? Ні, не жди! Ти не прийдеш сюди...

Серце змовкни моє, старих ран не буди!