Vechіr = Вечір

Вечір, тихий, ясний,

Зірочка зоріє…

Із садочка ласно

Пахощами віє;

Стеляться сутіні,

Тумани лягають;

Кетяги з калини

В вікна зазирають.

Щось гуде в темряві,

На бузку сідає,

А серденько мляве

наче оживає.

І бажав би саме

з милою сидіти

Та уста з устами

в нестямі стопити.