Chasha zhittja = Чаша життя

П'ємо життєву чашу ми

з закритими очима,

І вінця золоті слізьми

вмиваємо, вмиваємо своїми.

Коли з очей у смерті час

пов'язка опадає,

І все, що спокушало нас

з пов'язкою зникає,

Ми бачим, що була пуста

ота життєва чаша,

Що в ній лиш мрія про життя,

І що вона — не наша.