Nіzhnu-nіzhnu, jak podikh bilini = Ніжну-ніжну, як подих билини

Ніжну-ніжну, як подих билини,

Я хотів би вам пісню сплести.

Із проміння зорі, із ниток павутини,

яких людським очам не знайти.

Я хотів би вас тихо приспати

На руці, на листочку трави,

І вві сні вам не сни, а метеликів дати,

Щоб спочили потомлені ви.

Я загоїти хочу вам рани

Не навіки чи роки — на мить...

Бо розмиють їх знов океани,

Бо ще буря і досі шумить.