Nezabud'ko, milij cvіte = Незабудько, милий цвіте

Незабудько, милий цвіте!

Чому ти зів'яв?

Чи для того що мій ангел

Мене понехав?...

Не смутися! Що я плачу,

Мене томить жаль,

Но Бог свідок що у мене

Душа аж криштал!

Я, віддав був я серце.

В перших днях весни,

О на, Боже!

Віроломна, забула ті дни.

Як тоді мні присягала

На Бога на світ,

Та на синій незабудьки

Люби мене цвіт.

Весна, наша проминула,

Присяга давна.

Та зів'яла незабудька.

Дорога моя.