Skorbna duma = Скорбна дума

Мені аж страшно, як згадаю,

Яке я лихо пережив, скількох людей

Похоронив і нащо ж я сам сновидаю.

Добре, коли б жилось як в людей,

А то приблудою живу...

Неначе віл ярмо я тягну.

Коли ж спочить я прибуду?

І смерть мене, мабуть, минає.

Іди, небого, йди мерщій я жду тебе...

Давно я твій! Ні! Не йде, глуха,

Мабуть не дочуває!