Zima = Зима

Пусто, сумно, квіти гинуть,

Йде до нас зима в гостину;

То морими йде, то шляхом,

Кличе нужду сіромаху.

Шлях чи поле мірить кроком,

А де тільки кине оком;

В'януть квіти, мерзнуть води;

Від господи до господи.

Там, де захід, сонця блиски

Злотять коси їй перлисті,

Вітер ходить полем білим,

Срібним все вкриває пилом.

У сільській хатині милій

На шибках пухнастий іній,

Взявсь мороз різьбити квіти,

Щоб малі раділи діти.

Хмар сніжних несуться зграї,

Біль і смуток серце крає

Під Христові ставши муки,

Ломить задубілі руки...

Грається мороз сльозами,

Стогін йде у даль полями,

Біль тихенько скаргу шепче,

Від страху ховає серце...