Kruk do kruka = Крук до крука

Проти крука крук летить,

Крук до крука так кричить.

«Круче, як би нам те знати,

Де обід будемо мати?»

Крук до крука у одвіт:

Знаю я, де нам обід.

В чистім полі жовте жито,

Там козаченька убито.

Хто і за що вбив його,

Знає лиш сокіл його,

Кінь вороний та хіба ще

Його люб'ятко гуляще.

Сокіл в пущі улетів,

На коника ворог сів;

Любка милого жде свого –

Не вбитого, а живого».