Cvіt L'otosu = Цвіт Льотосу

А хто ж льотосу цвіту зна судьбу,

Як чаші свої до сонічка звертає,

Він гине в мить!

А в плесі вод, там в мить щезає,

Весь цвіту чар і віти без сліду.

А як на небо місяць підійде, і

Срібла чар мов яр розсіє росу,

В ту тиху ніч зівялий цвіт льотосу

Вскресає знов і краще знов цвіте.