Sirіtka = Сирітка

Сирітка на зірку дивилась

І щиро до неї молилась:

“Світи, моя втіхо, світи,

Збуди мою долю, збуди!”

Та доля блукала світами,

Сирітка вмивалась сльозами,

А зірці дивитися жаль,

І стала зникати у даль.

Та ангел страдальців

І смутку полетів за зіркою хутко,

За ясне проміння узяв,

І знов серед неба поклав.

І зірка його зрозуміла,

Зі встиду ціла спаленіла

І вже у простір небіжить,

Лиш сяє сердешна й дріжить.