Zelenij vіter = Зелений вітер
Y. Meitus
Зелений вітер, пахнуть трави, і день, як колос наливний.
Твій тихий зір, твій зір ласкавий невже навік уже не мій?
Так. Ти пішла, високочола, немов полинула у вись.
Невже не збудеться ніколи, про що ми мріяли колись?..
Не вірю я, моя ти люба!..
Ще зашумлять для нас сади.
Все, що твої шептали губи, в мойому серці назавжди.
День пахне, як твоє волосся, що я лицем відчую знов.
І в сонця золоті колосся мені шепоче про любов.