Zelenij vіter = Зелений вітер

Y. Meitus

Зелений вітер, пахнуть трави, і день, як колос наливний.

Твій тихий зір, твій зір ласкавий невже навік уже не мій?

Так. Ти пішла, високочола, немов полинула у вись.

Невже не збудеться ніколи, про що ми мріяли колись?..

Не вірю я, моя ти люба!..

Ще зашумлять для нас сади.

Все, що твої шептали губи, в мойому серці назавжди.

День пахне, як твоє волосся, що я лицем відчую знов.

І в сонця золоті колосся мені шепоче про любов.